ПСИХОЛОГ РЕКОМЕНДУЄ

     Високі чи низькі оцінки не характеризують дитину – це лише вимірювання розуміння та запам’ятовування матеріалу, яке залежить від певних  обставин, настрою чи самопочуття дитини.  А тому оцінка  не обов’язково вказує на те, чи здатна ваша дитина до навчання,  була вона успішною чи ні.

    Звичайно, оцінка – це своєрідний підсумок  зусиль, які доклала дитина, щоб її отримати. Визнання цього факту батьками мотивує дитину досягати своїх цілей, формується бажання діяти, виправляти ситуацію.    Караючи за  оцінку позбавленням прогулянок, гри або спілкування з друзями,  можна сформувати негативне ставлення до школи і навчання, змінити яке буде дуже важко.

      Батьки мають твердо вірити самі і дати дитині зрозуміти, що незадовільна оцінка - це лише привід для подальшого поліпшення результату, крок до нового досягнення, перемоги. Саме таким має бути ставлення у дитини до оцінювання.

     І воно стане таким, якщо кожну небажану оцінку розібрати разом, у позитивному руслі визначити конкретні причини і допомогти знайти шляхи її виправлення. Тоді, отримавши таку оцінку,  дитина знатиме, що зможе пояснити батькам, чому таке сталося, що у матеріалі не зрозуміло.  У школяра сформується почуття безпеки, а не страху. Завдання батьків створити саме такий безпечний простір для учня. Для цього:

• Допоможіть створити графік навчання. Складіть список того, що потрібно виправити, і вирішіть, над якою саме темою ви працюватимете. Спочатку контролюйте, виправляйте, забезпечте всіма необхідними матеріали для навчання та виконання домашніх завдань.
• Варто звернути увагу на причини, чому дитина не отримала кращих результатів. Зверніться до вчителя, щоб він висловив свою точку зору, і таким чином ви обидва зможете скласти план навчання. Якщо причиною поганої роботи дитини є брак зусиль, вам необхідно щодня стежити за дитиною і намагатися підвищити її мотивацію до навчання.
• Не кричіть і не сперечайтеся (це не стимулюватиме учня покращити свою ефективність),  а спокійно поговоріть з дитиною.  Підтримка і заохочення дітей до того, щоб вчитися, ставити питання та шукати відповіді, може бути формулою успіху.
• Зміцніть її відповідальність. Поясніть, що оцінки є результатом зусиль учня і відданості своїй роботі. Не дозволяйте дитині давати вам нереальні виправдання: це не провина вчителя, це не тому, що однокласники не дають зосередитися.
• Уникайте порівняння вашої дитини з іншими однокласниками або їхніми братами чи сестрами. Кожна дитина унікальна, і вона має свої сильні та слабкі сторони.
• Уникайте покарання за шкільні оцінки. Це створює негатив, що пов’язує навчання з чимось поганим або нудним. Чітко поясніть, що очікується, коли йдеться про навчання. Заохочуйте дитину зробити все можливе для досягнення найкращих результатів. Однак ніколи не зобов’язуйте її отримувати певні результати.

Пам'ятайте, що коли ви вимагаєте хорошої успішності в школі, ваша мета - не придушити бажання вчитися, а змусити повірити в себе, полюбити навчання і обрати надалі свій шлях.