ПСИХОЛОГ РЕКОМЕНДУЄ: Комунікативна взаємодія в сім’ї

   Позитивна взаємодія включає в себе обопільну готовність чути іншу сторону і відгукуватися на її насущні потреби.  Будь-які порушення в цій галузі призводять до негативних наслідків.  У найближчій перспективі це негативно позначається на процесі виховання дитини, оскільки вона може відчувати це як насильство над собою, а тому перестає чути батьківські настанови і реагувати на них. Так спрацьовує механізм психологічного захисту від надмірного вторгнення в особистий простір. У довгостроковій перспективі такий характер відносин може викликати стійке відчуження, яке яскраво проявиться в перехідному віці.  

   Тож, виконайте кілька вправ і перевірте себе:

Вправа 1. «Як ви хвалите, як ви караєте»

         Пригадайте і запишіть слова, якими ви хвалите дитину, а поряд ті, якими караєте. Проаналізуйте:

• Що, на вашу думку відчуває у ці моменти ваша дитина?
• Як ви почувалися б, якби ці слова прозвучали на вашу адресу?

Вправа 2. «Вислухав - поверни»

         З дитиною чи іншими членами родини проекспериментуйте. Протягом двох хвилин уважно слухайте партнера, запам’ятовуйте інформацію! Наступні дві хвилини для того, щоб ви її повернули. Закінчили? Тепер поміняйтеся ролями. Проаналізуйте:

• Чи всю почуту інформацію ви відтворили?
• Що було легше, слухати чи говорити?
• Чи завжди ви чуєте те, що повідомляє вам дитина?

Вправа 3. “Безоціночне обговорення”

   Пригадайте якусь емоційно значиму для вас ситуацію. Поділіться нею з партнером. Його завдання уважно слухати і зупиняти вас тоді, коли з’явиться оцінка. Поверніться і переформулюйте свій вислів так, щоб він не містив оцінки.  Проаналізуйте:

• Чи легко висловлюватися безоціночно? Поділіться враженнями

Вправа 4. “Я – висловлювання”

   Пригадайте свою останню не дуже приємну розмову з дитиною. Слова і фрази, які ви вживали. Пригадайте і ті, які чули у відповідь. А тепер, спробуйте у розмові скористатися так званими «Я-повідомленнями». Перед вами зразок, треба лише продовжити речення. Наприклад (дитина взяла ваші речі):

1. “Коли я бачу, що ти...” (опис ситуації, яка викликала напругу)

Не варто: “Не користуйся без дозволу моїми речами!”

Бажано: “Коли я бачу, як ти береш без дозволу мої речі, я думаю, що вони можуть зіпсуватись”.

2. “Я відчуваю....” (опис власного почуття у певній ситуації)

Не варто: “Ти мене дратуєш, коли без дозволу користуєшся моїми речами”

Бажано: “Я почуваю роздратування, коли я бачу, як ти береш без дозволу мої речі”.

3. “Я бачу...” (безоцінковий  опис дій, здійснених іншою людиною )

Не варто: “Ти схильний до злодійства- береш без дозволу мої речі!”

Бажано: “Я помічаю, що мої речі беруться без дозволу”.

4.  “Я просив би тебе...” (побажання щодо зміни ситуації)

Не варто: “Ти завжди без дозволу береш мої речі!”

Бажано: “Мені хочеться, щоб ти питав мого дозволу перед тим, як брати мої речі”.

   Щоб не зробити зі своєї дитини ні жертву, ні кривдника, важливо підтримувати у неї адекватну самооцінку, не принижувати, не звеличувати, намагатися обговорювати шкільні справи і відносини, не виносячи безапеляційних оцінок. Особливо важливо  щиро цікавитися справами своєї дитини в класі, її ролями в класних справах, відносинами з однокласниками, вчителями, більш старшими і більш молодшими дітьми.    Цим ви допоможете дитині захиститися від виникаючих проблем у взаємодії  з однолітками.